Ожиріння у дітей

Коли я бачу рілзи з такими дітками, як на другому слайді,  та мільйон коментарів під ними про те, яка мила дитина, я маю змішані почуття…

З одного боку, діти прекрасні незалежно ні від чого!

З іншого, я не можу ігнорувати проблему, яка прямо перед очима - ожиріння.

Тому що це про величезні ризики для здоровʼя дитини в майбутньому.

Фізичного.

Але й психічного також.

Як би нам не хотілося жити в толерантному суспільстві, де тебе оцінюють не по вазі, поки що ця проблема все одно лишається.

Цей пост може стати для вас тригером.

Можливо, навіть викликати почуття провини 😢

Тому одразу скерую вас в продуктивне русло.

Чіпляє те, що стирчить.

Тож якщо вас зачеплять наступні слова, подумайте, чи дійсно є реальна причина вашим почуттям?

І якщо вона є, яку мінімальну дію ви можете зробити зараз, щоб змінити ситуацію.

Ось тут я надиктувала також голосове, яке може вас підтримати, якщо після прочитання цього посту у вас виникнуть неприємні емоції та почуття.

Кожна пʼята дитина в Україні має ожиріння.

Про це повідомляють результати останнього дослідження ВООЗ, яке проводилося в Україні. І результати якого оприлюднили в лютому 2025 року.

60% дітей не їдять овочі!

ЩОДНЯ цукровмісні напої вживають 20,3% дітей, а солодкі закуски (печиво, торти, десерти) — 17,8% дітей!

Дослідження також показало, що діти мають недостатню фізичну активність: третина дітей або взагалі не займаються, або витрачають менше години на тиждень на високоінтенсивні фізичні навантаження.

Водночас, 54,4% учнів проводять більше двох годин за електронними пристроями у будні дні, а у вихідні цей показник зростає до 83,4%.

Це дані про дітей 6-8 років.

Але корені проблеми тягнуться з раннього дитинства.

Коли батьки дають печиво «щоб відволікти у візку», «щоб не плакав», «щоб зʼїв хоч щось».

Але це здається легким вирішенням проблеми тут і зараз. А на перспективу - це шлях до проблем зі здоровʼям 😢

Важливо зазначити, що більшість випадків дитячого ожиріння викривають не як наслідок проблем зі здоровʼям. А як результат особливостей організації харчування та харчових звичок, які починають формуватися у дитини з самісіньким початком прикорму.

В минулому пості я вже писала про те, що постійні перекуси, в тому числі солодким, некорисні для становлення здорових харчових звичок дитини.

Але одна справа, просто констатувати факт. А інша - зрозуміти, чому так відбувається.

Одними з частих причин можу виділити наступні:

▪️традиція - за часів совка промислові солодощі були в обмеженому доступі. А оскільки все найкраще було дітям, то склалося так, що гостинчиком завжди було щось солодке і щось магазинне.

Зараз дефіциту на магазинні солодощі немає. Але «традиція» нести в дім до дитини пів кондитерського відділу залишилася.

▪️досвід - раніше нагодована дитина була за щастя. Враховуючи дефіцит всього. Зараз, коли дефіциту немає, наші мами та бабусі все одно живуть в своїх переконаннях про те, що хай зʼїсть хоч щось. І це щось - переважно солодке.

▪️проблеми - любов до солодкого у дитини вроджена. На відміну від любові до овочів, яка набувається. Тому якщо виникають проблеми з харчуванням, солодка їжа стає практично безпрограшним варіантом.

Але це як милиця на зламану ногу. Ніхто не ходить з милицею вже життя, коли нога вже зрослася.

Але харчування дитини, на відміну від ноги, саме не зростається, не налагоджується. Тому солодке залишається милицею і надалі. До якого дитина звикає.

▪️культура харчування - небагато з нас, матусь, можуть похвалитися тим, що їх батьки привили їм здорові харчові звички змалечку. А отже з власними дітьми це потрібно робити з нуля.

І цей нуль - це не просто відсутність досвіду. Але й відсутність здорового харчування в родині.

Тому що діти вас не слухають.

Але наслідують!

Ну не буде їсти дитина овочевий салат, який ви їй робите щоденно, якщо вона не бачить, що щоденно його їдять батьки.

Що я хочу вам сказати?

Та все те, що і завжди)

Чим раніше взятися за проблему, тим легше її вирішити.

Чим раніше взятися профілактувати проблему, тим більше вирогідності, що проблеми не буде!

А в питаннях харчування дітей такою профілактикою є:

• при дуже активному наборі ваги (згідно графіку ВООЗ) - консультація дитячого ендокринолога;

• вчасний початок прикорму за ознаками готовності;

• вчасний перехід на шматочки (8-10 міс);

• допомога дитині навчитися жувати, якщо їй важко дається цей процес (маю практикум з супроводом 16.04, деталі тут) і ви бачите, що печиво, кукурудзяні снеки та солодкі фрукти стають єдиним, що дитина жує і взагалі їсть;

• робота з харчовими терапевтами, якщо дитина відмовляється від їжі понад 3 тижні (у нас в команді є чудові!);

• обмеження цукрів, солодощів та соків до 2 років (про них напишу окремо);

• піклуватися про різноманіття раціону дитини в перший рік-півтора, задля профілактики виражених проявів неофобії;

• чуйне годування + годування без тиску та примусу.

Які рекомендації ще додасте від себе? 🤗

#mvr_здоровя